І знову …. Загадкова Софія Київська
Часом ми не замислюємося над тим, яке історичне минуле складає скарб нашого міста Києва. Пам’ятник архітектури Національний заповідник «Софія Київська» внесений фондом ЮНЕСКО у базу всесвітньої спадщини. Собор, який живе вже понад тисячу років, бачив різні епохи і збережений для наших і майбутніх поколінь. Софія Київська — це великий цікавий комплекс, де відчувається історія. Це місце цікаве тим, що тут можна побачити збережені інтер’єр і справжню мозаїку, фрески XI століття.
І знову група нечуючих киян 22 червня побувала у головному храмі Київської Русі. Собор Святої Софії побудований в XI столітті Ярославом Мудрим на честь перемоги над печенігами. Всередині собору дуже красиво і велично. Безліч справжніх фресок, мозаїки, графіті.
На стінах собору Святої Софії в різних місцях збереглися середньовічні написи і малюнки — графіті залишені священиками, князями або просто відвідувачами собору минулих століть (понад 7 тисяч графіті). Згідно церковного указу князя Володимира Великого, видряпувати на стінах собору строго заборонялося. Але люди не переставали дряпати стіни. Навіть покарання 20 ударів палицею не лякало їх.
Зараз ці написи вивчають і вони становлять великий інтерес. Графіті навіть допомагають розкривати таємниці тих далеких років. Є в написах згадка про відомих історичних особистостей. На фресці собору два рази видряпано слово «Анна». Науковці встановили, що цей напис справжній і належить самій Анні Ярославні, дочці князя Київської Русі.
Нас вразила розповідь про графіті і ми на власні очі побачили їх на стінах собору.
Зовні собор перебудовувався в XVII — XVIII століттях. Його переробили під українське барокко. Тому з часу Ярослава Мудрого він змінився. Але XVII — XVIII століття — це для нас теж історія! У деяких місцях стіни собору залишені незаштукатурені і ми бачимо давню кладку собору.
На території заповідника «Софія Київська» багато інших цікавих споруд XVIII століття.
Ми побували в Будинку митрополита. Цей Будинок був протягом 200 років головною резиденцією митрополита Київського. Всередині ми ознайомилися з експозицією інтер’єру XVIII століття. Нас вразили казкові каміни з цікавим малюнком плитки! У Будинку митрополита часто проводяться цікаві виставки.
Розповіли і показали нам Браму Заборовського, яка за старих часів була центральними вхідними (в’їздними) воротами на територію собору. Ця Брама Заборовського виявилася сюрпризом для нас. Після неї нам запропонували піднятися на Вежу Анни Ярославни (або як її ще називають умовна кімната). Тут зараз проходять тематичні екскурсії, арт — заходи, презентації. Ми піднімалися по дерев’яних дуже і дуже вузьких гвинтових сходах на Вежу Анни кілька метрів. Підйом захоплював дух …. Там нас чекала ще одна цікава і захоплююча розповідь про Анну Київську — дочку Ярослава Мудрого князя Київської Русі і шведської принцеси Інгігерди. Анна в 1048 році виїхала з Києва до Франції, де вийшла заміж за французького короля Генріха I.
В історії Софії Київської зустрічається ще раз ім’я Анна, дружини князя Володимира Святого, яка, разом зі своїм чоловіком, поклали початок хрещенню Русі. Її коронували як наречену царя, так як Володимир був удостоєний цього титулу. У Софії Київській була виставка 2-х корон Володимира Великого і його дружини Анни Візантійської.
Нині сучасна Софія Київська постійно оновлюється. Завдяки меценатам, що виділяють мільйони на реставрацію і реконструкцію заповідника, ми при кожному відвідуванні Софії Київської помічаємо новинки в оформленні, відео і аудіо техніку, яка дозволяє самостійно здійснювати захоплюючі екскурсії в старовину.
На території заповідника «Софія Київська» в різних його приміщеннях проходять численні виставки як постійні так і тимчасові.
Ми побачили виставку дитячого живопису «Брати наші менші». Нас вразили, здивували ці живописні полотна дітей 8-9 років! Їх майстерність і бачення тваринного світу.
Ще одна цікава виставка, яку ми відвідали — виставка кераміки Галини Севрук, присвяченій 90 — річчю від дня народження художниці. Ці роботи демонструються з фондів заповідника.
Родзинкою нашої екскурсійної програми був майстер — клас «Малювання Ангела на склі». Нечуючі приємно були здивовані розкриттям своїх творчих здібностей. Роботи вийшли дуже світлими і добрими. Одна з учасниць майстер- класу подивившись на свою роботу з гордістю і нотками іронії сказала, що сьогодні покаже її своєму онукові, мовляв нехай подивиться яка у нього бабуся талановита.
Ми вдячні адміністрації Софії Київської і нашому постійному куратору-екскурсоводу Юлії Грабовській, що маємо таку можливість побувати в цьому прекрасному заповіднику і доторкнутися до минулого.

Віолетта Махоріна, зав.центром КЦ УТОГ