Екскурсія в незвичайний музей історії туалету.
Музей, про який можна сказати фразою: «Маленький музей з експонатами, про які не прийнято говорити відкрито на таку делікатну тему. Але ранок у нас починається аж ніяк не з кави…»
Історія цього приватного музею почалася з того, що подружжя Богданенко (власники магазинів сантехніки) зібрали дуже велику колекцію сувенірів. Це найбільша колекція сувенірних унітазів у світі та має сертифікат Книги рекордів Гіннеса. Друзі запропонували створити музей про історію туалету і показати свою незвичайну колекцію людям. У 2007 році був відкритий цей приватний музей історії розвитку туалетної культури і гігієни. 5 вересня йому виповнилося 12 років, тому раз на рік в його День народження вхід роблять безкоштовним.
Наша група давно зацікавилася таким екстравагантним музеєм і загорілася бажанням відвідати його. Екскурсія виявилася пізнавальною і ми дізналися дуже багато нового.
Навіть у такого делікатного предмета як туалет є своя історія. Перші громадські туалети придумали в стародавньому Римі. Їх використовували не тільки за призначенням, але і як місце зустрічей з друзями, де навіть обговорювалися важливі справи. Для багатьох людей робили сидіння з каменю. Але так як камінь дуже холодний, спочатку раб повинен був посидіти і нагріти сидіння, а вже потім місце займав багатий господар.
У Китаї пісуари робили у формі тигрів. Стародавні китайці дуже боялися цих тварин. Тому було таке повір’я, щоб побороти свої страхи потрібно було використовувати пісуар в формі тигра.
У містах Європи в середні віки ходив чоловік у плащі. Заплативши йому гроші, сідали на горщик під плащем прямо на вулиці. Люди в той час зовсім не соромилися і це для них було звичним.
Туалети царів перебували прямо під їх троном. Дуже забавні історії відбувалися в той час, коли в дорогу брали спеціальні скрині з сидінням. Грабіжники іноді їх плутали з скарбами і , напевно, потім були неприємно здивовані такому «сюрпризу».
Нас здивувала невелика, але унікальна колекція туалетів з давніх часів і до найсучасніших.
Зацікавив ще незвичайний стенд, на якому на дотик потрібно було визначити предмети, які люди використовували замість туалетного паперу — ракушка, камінь, кокос, палички, шовк … ..і один предмет ми не могли відгадати, він коловся… На наш подив це був кочан кукурудзи.
Музей має ще й свій кінозал. Ми подивились фільми. Деякі з них були з субтитрами про розвиток туалетної культури, як на землі, так і в космосі, цікаві ролики про самі незвичайні туалети світу.
Наша група нечуючих отримала багато вражень, пізнавальної інформації та позитивних емоцій!
Віолетта Махоріна, Культурний центр УТОГ