ЕКСКУРС В ІСТОРІЮ … за архівними матеріалами музею історії УТОГ.

Освіта нечуючих на Україні: Малінська церковнопарафіяльна школа.

В першій половині XI століття звернули увагу на те, що глухі, сліпі люди та каліки потребують опіки та піклування. З ініціативи Феодосія Печерського недалеко від Києво — Печерського монастиря був відкритий окремий будинок для таких людей. В Україні перша спроба відкрити школу для глухонімих дітей датується на рубежі XVIII і XIX століттями. І пов’язана вона з ім’ям Юзефа Августа Іллінського. Представники цього роду славилися своїми добрими справами на Волині і стояли біля витоків утворення.
Але я Вам хочу розповісти про іншу сімейну династію, яка теж стояла біля витоків створення і розвитку освіти серед глухонімих (в описуваний період часу, саме, такий термін вживався) людей. Це сім’я Яворських.
До 1900 року в Київській губернії проживало 3,5 мільйона людей, з них глухонімих було більше 4 тисяч чоловік. У тому числі 1 500 дітей, юнаків та дівчат які не досягли 18 років. Про це розповідається в матеріалах Київського відділу піклування государині імперіатриці Марії Федорівни про глухонімих.
Проблема навчання глухонімих дітей торкнулася і сім’ї священика Мойсея Мойсеівіча Яворського, які проживали в селі Максимовичі Родомисльского повіту (в 60 км від Чорнобиля).

Muzey ist UTOG 161120_М.М. Яворський (1859 - 1909)
М.М. Яворський (1859 — 1909)
Засновник школи глухонімих в селі Максимовичі

В його родині підростали дві від народження не чуючі дочки. І проблема їх освіти торкнулася і його. Він став цікавитися, де можна глухонімій людині здобути освіту. Його вибір припав на С. — Петербурзьке училище глухонімих. Але, на превеликий жаль, старшу дочку не взяли до цього училища, тому що за віком вона вже вважалася «переростком» (А надалі вона вивчиться в Києві на художника та після закінчення навчання стане допомагати своєму батькові в організації та роботі школи при парафії.). Молодша дочка була зарахована в С. — Петербурзьке училище глухонімих. Мойсей Яворський зіткнувся з такою проблемою як оплата за навчання для глухонімих в цьому училищі. (Вона була досить висока і не всі люди могли дозволити собі навчати там своїх глухонімих дітей.) Мойсей Яворський знайомився, вникав в усі способи навчання своїх дітей. Незабаром він побачив, що училищ для глухих дітей дуже і дуже мало і в основному вони в столиці або губернських містах і не можуть приймати на навчання навіть і половини бажаючих віддати туди своїх дітей. Платити за навчання своїх дітей в таких училищах могли собі дозволити лише люди багатих. Тоді і виникла ідея створення при церковному приході школи для глухонімих дітей.

Muzey ist UTOG 161120_002_1903 р. Доньки М.М. Яворського. Сидить Марія стоїть Віра

1903 р. Доньки М.М. Яворського. Сидить Марія, стоїть Віра

У листопаді 1897 рік (123 роки тому) Мойсей Яворський відкриває в селі Максимовичі Радомишльського повіту, Київської губернії церковно — приходську школу для глухонімих в невеликому приміщенні, на свої невеликі особисті кошти. Перший час там навчалося 10 глухонімих дітей. Навчання в школі було безкоштовним, але за харчування учнів та на інші потреби для проживання в гуртожитку платили по 5 рублів на місяць. В школу приймали як хлопчиків так і дівчаток від 9 до 14 років, всіх станів. Курс навчання в школі був розрахований на 5 років і на початку був мимико — дактильний. У перший навчальний рік 1897 -1898 в Максімовіческой школі глухонімих навчалося 10 дітей (7 хлопчиків і 3 дівчинки); в наступному навчальному році було вже 29 чоловік (18 хлопчиків і 11 дівчаток). Шкільний будинок вже став тісний для такої кількості дітей і довелося знімати приміщення. У 1899 — 1900 рр. планувалося прийняти ще 11 осіб на навчання.
Навчальний день у школі проходив просто, але був вміло організований. Складні педагогічні прийоми в цій школі не використовувалися. Щира любов до дітей була основою виховання глухонімих дітлахів в цій школі. У школі навчали ремесел: в перший рік дітей вчили палітурну майстерності, як самому легкому, за цей час з’ясовувалося до якого ремесла яка дитина більше здатна. У школі навчали таким ремеслам: Палітурній, столярній, шевській і ковальській. Учні вчилися виправляти замки, робити ключі і іншим нескладним роботам. Крім того дітей вчили і іконопису.
Завдяки самовідданій праці, величезної любові до дітей школа Мойсея Мойсеівіча Яворського розвивалася і стала спеціалізованою як реміснича школа для глухих дітей і в 1900 році вона була переведена в Малин. Школа мала там власний будинок на 50 дітей і будівля ремісничих класів з майстернями. (До 1917 року школа існувала на гроші Мойсея Яворського.)

Muzey ist UTOG 161120_Будинок Яворських в м. Малині.

Будинок Яворських в м. Малині.

Після смерті засновника Малинського училища глухонімих, священика Мойсея Мойсейовича Яворського, в 1909 році продовжив справу свого батька — син Федір Мойсейович Яворський. У перший рік своєї роботи в цьому училищі Федір Яворський замінив мимико — дактильний метод викладання на усно-звуковий. Ф.М. Яворський, як і його батько всіх зусиль, знань, енергії і свою безкорисну любов віддавав дітям. Він намагався поліпшити навчання, матеріальне становище своїх учнів: шукав кошти для обладнання спеціальних майстерень, оснащуючи ремісничі класи інструментами,при цьому вкладаючи свої особисті кошти.

Muzey ist UTOG 161120_Фото 1 и 2 Федір Яворський (син М.М. Яворського)

Федір Яворський (син М.М. Яворського)

Федір Мойсейович як і його батько, Мойсей Мойсейович Яворський, РОЗУМІЛИ НЕОБХІДНІСТЬ навчання глухонімих дітей грамоті (письму, арифметиці, природничім наукам, Закону Божому …), але і велику роль відводили і в навчанні дітей різним ремеслам. Закінчивши школу глухоніма людина могла писати, рахувати і знаючи ремесло знайти роботу, тим самим могла заробити собі на життя (і вже не потрібно було такій глухонімій людині, як раніше, просити милостиню). Дружина Федора Яворського, Ганна Костянтинівна, допомагала своєму чоловікові: вела шкільне господарство, часом замінюючи дітям матір. Вона дбала про дітей, вникала в їх проблеми і потреби.
Хочу звернути окрему увагу, що сім’я Яворських безоплатно ростила, виховувала, навчала глухонімих дітей. (Аж до 1917 року школа існувала на гроші Мойсея і Федора Яворських.) Велика праця і вкладений у виховання глухонімих дітей труд був помічений! Федір Мойсейович Яворський був нагороджений ЗНАКОМ піклування I — го ступеня, а його дружина, Ганна Костянтинівна Яворська, ЗНАКОМ піклування II — го ступеня. Про що свідчать документи про клопотання від 13 листопада 1914 року за № 20.
Метою цієї сім’ї було ПІДГОТУВАТИ ДІТЕЙ З ПОРУШЕННЯМ СЛУХУ ДО ЖИТТЯ! Їх самовідданість заслуговує поваги та того, щоб наступні покоління знали про їх видатні вчинки!

 

Учні малинської школи глухонімих

Muzey ist UTOG 161120_Родина Яворських

Родина Яворських

Muzey ist UTOG 161120_Донька Віра Мойсеївна з дітьми1

Донька Віра Мойсеївна з дітьми.

Muzey ist UTOG 161120_Фото 3 Марія Мойсеївна Яворська (донька М.М. Яворського

Марія Мойсеївна Яворська (донька М.М. Яворського)

Muzey ist UTOG 161120_Могила Яворського Мойсея Мойсеевіча р Малин. Поруч стоїть дочка Віра Мойсеївна 2

Могила Яворського Мойсея Мойсеевіча р Малин. Поруч стоїть дочка Віра Мойсеївна

 

 

Матеріали підготувала Віолетта Махоріна, зав. центром інформації КЦ УТОГ.

У даній статті використовувалися архівні матеріали МУЗЕЮ ІСТОРІЇ УТОГ.
(При використанні даного матеріалу, посилання на даний контекст ОБОВ’ЯЗКОВО!)